Icon
Назад

1 хв

25 бер. 2022

11923

Життя в окупації. Примусова депортація, нищення всього українського та відчайдушний спротив окупантам

Події

Зміст

Поділитись:

Життя в окупації. Примусова депортація, нищення всього українського та відчайдушний спротив окупантам

Допоможи нашій команді, що підтримує Україну і всіх іноземців в країні 24/7
ДОПОМОГТИ


Російські окупанти тимчасово контролюють майже всю Херсонську область, значну частину Запорізької, деякі райони Сумської, Чернігівської, Київської та Харківської областей. Суттєво збільшили свою присутність у Донецькій та Луганській. Як живуть їх мешканці в окупації зараз?


Примусова депортація

Уповноважена ВР України з прав людини Людмила Денісова повідомила про факти примусової депортації наших громадян до РФ. Зганяють жінок з дітьми, літніх людей, обшукують (особливо ретельно оглядають чоловіків, якщо вони супроводжують сім’ї – перевіряють на причетність до наших силових відомств, навіть роздягають до білизни). Відбирають українські документи та телефони, й насильно заганяють до автобусів задля вивезення до фільтраційних таборів (наразі підтверджена інформація, зокрема щодо табору в Докучаєвську Донецької області). Потім до Ростовської області (Таганрог) та Краснодарського краю. За інформацією ГУР Міноборони, кінцевим призначенням є депресивні регіони Росії (північ, Сахалін та інші). Пропонується офіційне працевлаштування через центри зайнятості після переміщення. Ті, хто згоден, отримують документ, що забороняє виїзд в країни на два роки.

Нагадуємо, примусове переміщення цивільних на територію іншої країни грубо порушує норми міжнародного гуманітарного права – джерело у МЗС України (ст. 3, ст. 34 «Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни», «Європейська конвенція з прав людини» - ст. 5 та «Міжнародний пакт про громадянські та політичні права» - ст. 9). Такі дії можуть класифікуватися лише як викрадення, і по кожному відомому нам факту офіс Генпрокурора проводить досудове розслідування.

Наразі є підтверджені дані про незаконне вивезення щонайменше 2389 дітей, точно підрахувати загальну кількість депортованих українців важко: російська пропаганда звітує про 206 тисяч, проте, як ми знаємо, усе, що вони повідомляють, можна сміливо ділити на кілька разів. Міський голова Маріуполя, Вадим Бойченко, тиждень тому казав про декілька тисяч маріупольців, що були вивезені зі сховища при спорт-клубі, де люди ховалися від бомбувань, та загалом по Лівобережному району міста. Те саме робиться, коли окупанти перехоплюють евакуаційні конвої, що везуть людей до безпечних місць України. Зокрема, стало відомо про такий випадок у Запорозькій області.

Аналогічно було вчинено з силоміць вивезеними до Білорусі мешканців Ірпеня, Гостомеля та інших населених пунктів Київської області – наразі люди перебувають у Мозирі Гомельщини, без документів та засобів зв’язку, їх розселили у гуртожитку. Проте, їм, як виявилося, «повезло» більше, ніж жителям Сходу і Півдня – до Росії далі їх не переправили, наше консульство зробило їм посвідчення особи, але повернутися в Україну вони не можуть. Кажуть, чекати кінця війни…


Усе українське – під забороною

На захоплених територіях сили Росгвардії, ФСБ та інших силових відомств намагаються встановити російські порядки. ГУР Міноборони повідомив про масове вилучення української літератури, історичних книжок, шкільні підручники – все це тепер «екстремістська література». Є навіть перелік імен, що наразі заборонені до вживання: Шухевич, Стус, Петлюра, Бандера, Мазепа, Чорновіл та інші. Особливо шукають будь-які згадки про історію українських Майданів, визволення земель України, АТО/ООС.

Загарбники захопили телевежі та вимкнули національне телебачення, переключив його на російські пропагандистські канали, місцеві радіостанції, багато-де відключений зв’язок наших мобільних операторів. Примушують у школах розпочати викладання російською мовою – таке повідомлення, щонайменше, поступило з Мелітополя. Зняли з адміністративних будівель українські прапори та вивісили свої «триколори».

Проте, 24 березня міський голова Херсона, Ігор Колихаєв, у соцмережах запостив повідомлення з фото величезного прапора України на будівлі міськради – вивісили знов! Така ж інформація поступила і з Нової Каховки.


Окупаційні порядки

Адміністрації територіальних громад у більшості своїй відмовляються співпрацювати, масово звільняються з посад. Зокрема, 23-24 березня більшість депутатів Енергодарської міської влади склали свої мандати, а у Генічеську ще 12 березня мер разом зі своїм апаратом пішли у відставку. Чи продовжують виконувати свої обов’язки проте переховуються від «нової влади», щоб не стати жертвою викрадень та катувань з метою схиляння на бік агресора. Нагадаємо, 12 березня на позачерговому засіданні Херсонської облради депутати одностайно затвердили резолюцію, що відкидає шанс створення будь-яких «ХНР» на території області, та стверджує, що Херсонщина завжди була й буде з Україною.

Окрім полювання за всім українським, росіяни роблять спроби встановити свої порядки.

По-перше, ці поліцаї 21-сторіччя ретельно шукають всіх українських патріотів, членів проукраїнських партійних осередків, ветеранів АТО/ООС. По-друге, подекуди навіть намагаються замінити нашу гривню на російські рублі, як це нещодавно сталося в Старобільську на Луганщині, а з квітня те саме погрожують зробити й у Херсоні. 

Вмовляють місцеве населення співпрацювати з окупаційною владою, не чинити опір та облишити акції масового протесту – усім незгодним погрожують арештами. Звичні росіянам «автозаки», підрозділи ОМОН у повному спорядженні, сльозогінний газ, розстріли мирних мітингів – отака наразі реальність мужніх борців за власну свободу на окупованих територіях. І багато кого вже беззаконно позбавили волі: захоплене СІЗО у Херсоні, є повідомлення про звільнення місць у аналогічному закладі Сімферополя – усе це готується під заарештованих українських активістів.

І якщо у великих містах, на кшталт Херсону, Мелітополю, Бердянську та інших, окупаційні адміністрації хоча б роблять вигляд, що вони «цивілізовані» люди – грабують лише автосалони, офіси комерційних компаній та територіальних адміністрацій, торгівельні центри, у невеличких населених пунктах – взагалі всюди, де проходять путінські війська – ситуація значно жахливіша. 

За словами голови Київобладміністрації, Олексія Кулеби, в окупованих під Києвом містах та селищах, зокрема у Ворзелі, Ірпені, Бучі та Гостомелі, вороги вдираються до приватних мешкань, відверто грабують багатоповерхівки, виносять усе – від побутової техніки до килимів. Якщо місцеві чинять опір, їх вбивають. Те саме відбувається на Чернігівщині, Харківщині і на Сумщині. Вже почалися досудові розслідування по фактах ґвалтувань (Броварський район). 


Спротив жителів тимчасово окупованих областей України

Майже щодня мешканці більшості окупованих міст та містечок України виходять на проукраїнські акції: з жовто-блакитними прапорами, під гаслами, які чітко дають зрозуміти рашистам, на якій вони землі і хто вони є насправді. Вказується чіткий напрям їх бажаного подальшого руху тощо. Люди уникають жодної співпраці з окупаційною владою, підтримують своїх, не дозволяючи їх схоплювати новим поліціянтам – звісно ж, ті не звикли до такого поводження натовпу, тому інколи здаються навіть розгубленими. Проте й нашим активістам дістається: застосування слізогінного газу, світло-шумових гранат та зброї почастішало, дедалі більше йдеться про відвертий терор з обшуками та викраденнями.

Про якийсь силовий спротив мова не йде: люди беззбройні, а загарбників надто багато. Усі відчайдушно сподіваються на те, що скоро українська армія прийде їх визволяти. Про активний партизанський рух йдеться, хіба що, у Київській, Чернігівській, Харківський та Сумській областях.

Проте й без колаборантів не обійшлося. Як-от призначеної окупаційними військами виконувати обов’язки мера у Мелітополі Галини Данильченко, Генадія Сивака у Генічеську, Кирила Стремоусова з Херсону – загалом до 38 осіб, проти яких відкриті кримінальні провадження у державній зраді (ст. 111 КК України).


На фото: місцеві жителі Херсона вивішують український прапор на будівлю міської ради